Фармакотерапевтична група Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТС M01А В55. Показання Загострення ревматизму, запальні моно- та полінейропатії. Розчинити вміст флакона з ліофілізатом за допомогою вмісту ампули з розчином. У якості альтернативи 1 ампулу можна комбінувати з іншими лікарськими формами препарату Блокіум Б12 наприклад, таблетками до загальної максимальної добової дози диклофенаку калію 150 мг. Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта. Побічні реакції З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, анорексія, метеоризм, закрепи, діарея, гострі медикаментозні ерозії та виразки ШКТ, шлунково-кишкові кровотечі. З боку центральної нервової системи: судоми, підвищення внутрішньочерепного тиску з набряком диска зорового нерва зазвичай після завершення лікування , запаморочення, головний біль, сонливість, роздратованість. З боку шкіри: іноді - еритема та висипання на шкірі, дерматит, висипання, ангіоневротичний набряк. Описані окремі випадки синдрому Стівенса-Джонсона, ексудативна поліморфна еритема та токсичний епідермоліз. Погіршення загоювання ран, потоншання шкіри, петехії та екхімози, еритема обличчя. При введенні — печіння, утворення інфільтрату. З боку нирок: ізольовані випадки гострої ниркової недостатності, гематурії та протеїнурії, олігурія, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз, азотемія. З боку кровоносної системи: ізольовані випадки лейкопенії, гемолітичної анемії та агранулоцитозу. З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, застійна серцева недостатність та прискорене серцебиття. З боку водно-електролітного балансу: затримка натрію, едема, підвищене виділення калію та гіпокаліємічний алкалоз. З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, розвиток кушингоїдної конституції, призупинення росту дитини, адреналова недостатність, особливо при виникненні стресової ситуації після травм, хірургічних втручань, системних захворювань. Знижена толерантність до карбогідратів. Психоневрологічні розлади: ейфорія, зміна настрою, депресія з вираженими психотичними реакціями , підвищена дратівливість, безсоння. З боку органів чуття: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома, екзофтальм та дзвін у вухах. Розлади метаболізму: негативний азотний баланс унаслідок катаболізму білка. Інші: бронхоспазм, системні анафілактичні реакції. Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень наприклад, інфаркту міокарда чи інсульту , пов'язаний із застосуванням диклофенаку зокрема у високих терапевтичних дозах 150 мг на добу та при тривалому застосуванні. Типова клінічна картина при передозуванні препарату відсутня. Передозування може спричинити такі симптоми як блювання, гастроінтестинальну кровотечу, діарею, запаморочення, дзвін у вухах або судоми. У випадку тяжкого отруєння можлива гостра ниркова недостатність та ураження печінки. Лікування гострого отруєння нестероїдними протизапальними засобами складається у першу чергу з підтримуючих заходів та симптоматичного лікування. Гостре передозування бетаметазону не створює ситуації, що становить загрозу для життя. Введення протягом кількох днів високих доз глюкокортикостероїдів не призводить до небажаних наслідків за винятком випадків застосування дуже високих доз або у разі застосування при цукровому діабеті, глаукомі, загостренні ерозивно-виразкових уражень ШКТ або у хворих, які одночасно проходять терапію препаратами дигіталісу, діуретиками, що виводять калій. Потрібний ретельний медичний контроль за станом хворого. Необхідно підтримувати оптимальне споживання рідини та контролювати вміст електролітів у плазмі та в сечі, приділяючи при цьому особливу увагу балансу в організмі натрію та калію. При виявленні дисбалансу цих іонів необхідно проводити відповідну терапію. Застосування у період вагітності або годування груддю Протипоказано приймати жінкам у період вагітності або годування груддю. Діти Препарат протипоказано застосовувати дітям. Особливості застосування Перед початком курсу лікування слід ретельно обстежити пацієнта з метою виключення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Для зниження ризику розвитку побічних реакцій необхідно, при можливості, призначати препарат у мінімальних дозах, особливо для ослаблених пацієнтів та людей літнього віку. Бетаметазон може маскувати ознаки інфекцій. Препарат не слід застосовувати пацієнтам з підозрою на інфекції, викликані Strongyloides, оскільки можна спровокувати поширення інфекції та викликати стан, що становить загрозу для життя. Пацієнтам хворим на латентний туберкульоз або з підвищеною реактивністю до туберкуліну необхідно знаходитись під наглядом лікаря, оскільки хвороба може активуватись. Диклофенак може викликати випадки загострення хвороби у пацієнтів з печінковою порфірією та з бронхіальною астмою. Призначати Блокіум Б12, який містить диклофенак, пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ таких як гіпертонія, гіперліпідімія, цукровий діабет, куріння можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати зі збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потребу пацієнта у застосуванні диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію. Блокіум Б12 слід призначати з обережністю пацієнтам з гемостатичними розладами, диверкулітом, зі свіжим анастомозом кишечнику, виразкою шлунка, виразковим колітом, абсцесом або іншими гнійними інфекціями, гіпертонічною хворобою, остеопорозом та міастенією гравіс. З обережністю слід призначати препарат при очному герпесі, емоційній нестабільності або психотичній схильності та гіпотиреоїдизмі. З обережністю застосовувати пацієнтам віком понад 65 років. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами Слід утримуватися від від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами у період лікування препаратом. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій При одночасному призначенні Блокіуму Б12 з іншими системними нестероїдними протизапальними засобами збільшується частота виникнення побічних ефектів. Рекомендований суворий контроль коагуляції у пацієнтів, які лікуються пероральними антикоагулянтами, оскільки кортикостероїди і диклофенак підвищують ризик геморагій. Блокіум Б12 може інгібувати фармакологічну дію діуретиків. Він також може призводити до підвищення рівня калію у сироватці крові при призначенні з калій зберігаючими діуретиками. При призначенні Блокіуму Б12 за 24 години до та після прийому метотрексату може підвищуватись рівень останнього в крові та його токсичність. При паралельному прийомі Блокіуму Б12 та препаратів літію може підвищуватися рівень останнього без видимих ознак передозування. Оскільки Блокіум Б12 містить стероїдний гормон бетаметазон у своєму складі, слід взяти до уваги наступне. При одночасному прийомі препарату з еритроміцином, астемізолом, бепридилом, галофантрином, пентамідином, терфенадином, сультопридом, вікаміном, аміодароном, бретиліумом, диспопірамідом, гуїнідином, солатололом виникає ризик розвитку двонаправленої веретеноподібної шлуночкової тахікардії гіпокаліємія, брадикардія та подовження QT-інтервалу підвищують ризик розвитку аритмії. Поєднання, які потребують обережності при застосуванні Ізоніазид: при одночасному застосуванні з кортикостероїдами рівень ізоніазиду у плазмі крові знижується, тому потрібен клінічний та мікробіологічний нагляд. Фенобарбітал, фенітоїн, примідон, карбамазепін, рибафурин, рифампіцин є ферментативними індукторами, які знижують ефективність кортикостероїдів. Тому рекомендовано відкоригувати дозу препарату протягом та після лікування цими медикаментами. Ацетилсаліцилова кислота: кортикостероїди прискорюють елімінацію саліцилатів, тому після перерви у лікуванні кортикостероїдами існує ризик передозування саліцилатів. Рекомендовано коригування дози саліцилатів при припиненні лікування кортикостероїдами. Взаємодії, які необхідно взяти до уваги Антигіпертензивні препарати: кортикостероїди зменшують терапевтичні ефекти гіпотензивних препаратів. Вакцини з послабленими мікроорганізмами: існує ризик розвитку системних захворювань, які можуть призвести до летальних наслідків. Ризик збільшується переважно у пацієнтів з імунодепресивними станами. Диклофенак: нестероїдний протизапальний засіб, який виявляє виражену протизапальну, аналгезуючу, протиревматичну та помірну жарознижувальну та антиагрегаційну дію. Аналгезивна дія зумовлена двома механізмами: периферичним через пригнічення синтезу простагладинів та центральним за рахунок інгібування синтезу простагладинів у центральній та периферичній нервовій системі. Бетаметазон: глюкокортикоїдний засіб, який має протизапальну, антиексудативну протинабрякову та імуносупресивну дію. Бетаметазон знижує виділення медіаторів запалення з еозинофілів та тучних клітин , інтерлейкінів 1 та 2, γ-інтерферону з лімфоцитів та макрофагів , гальмує активність гіалуронідази та знижує проникність судинної стінки. Взаємодіє зі специфічними рецепторами у цитоплазмі клітини, стимулує синтез РНК, індукує утворення білків, в т. Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А 2, блокує ліберацію арахідонової кислоти та біосинтез ендоперикисів, ПТ, лейкотрієнів, що сприяють розвитку запалення, алергії та інших патологічних процесів. Вітамін В 12 необхідний для клітинного росту та реплікації. Він має високу біологічну активність та бере участь у вуглеводному, білковому і ліпідному обміні. Підвищує регенерацію тканин, нормалізує кровотворення, функції печінки та нервової системи. В організмі перетворюється на кофактор — кобамід, що входить до складу багаточисельних ферментів, у т. Кобамід бере участь у перенесенні метильних та інших одновуглецевих фрагментів і тому необхідний для утворення дезоксирибози та ДНК, метіоніну та S-аденозилметіоніну з гомоцистеїну, креатину, у синтезі ліпотропного фактора — холіну, для перетворення метилмалонової кислоти у бурштинову, що входить до складу мієліну. Одразу ж після її досягнення спостерігається швидке зниження концентрації препарату у плазмі. Кількість активної речовини, що всмоктується, перебуває у лінійній залежності від величини дози препарату. Диклофенак проникає у синовіальну рідину, де його максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше, ніж у плазмі крові. Уявний період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Через 2 години після досягнення максимальної концентрації у плазмі концентрація диклофенаку в синовіальній рідині вища, ніж у плазмі, і її значення залишаються вищими протягом 12 годин. Два з цих фенольних метаболітів біологічно активні, але значно меншою мірою, ніж диклофенак. Кінцевий період напіввиведення становить 1-2 години. Період напіввиведення 4-х метаболітів, включаючи два фармакологічно активних, також нетривалий і становить 1-3 години. У незмінному стані виводиться менше 1 % диклофенаку. Решта застосованої дози препарату виводиться у вигляді метаболітів з жовчю та калом. Вітамін В 12 переважно міститься у клітинах печінкової паренхіми, які складають основні його запаси. У крові зв'язується із транскобаламінами І і II, які транспортують його у тканини. Час досягнення максимальної концентрації TСmax після внутрішньом'язового введення становить близько 1 години. З печінки виводиться з жовчю в кишечник і знову всмоктується в кров. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Основні фізико-хімічні властивості ампула з розчином: прозорий безбарвний розчин, без запаху, без видимих сторонніх часточок; флакон з ліофілізатом: рожеві гранули, без видимих сторонніх часточок. Несумісність Препарат не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами. Термін придатності 3 роки. Умови зберігання Зберігати в сухому місці, при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці. Упаковка 1 картонна коробка містить: 3 або 5 флаконів з ліофілізатом та 3 або 5 ампул з розчинником. Категорія відпуску За рецептом. Виробник Лабораторія Касаско А. Місцезнаходження Бояка 237 С1406ВНС , Буенос-Айрес, Аргентина. Торговое название Производитель Лаб. Только ваш лечащий врач может принять решение о необходимости применения Блокиум Б12, назначении схем лечения и дозировок, а также обсудить совместимость Блокиум Б12 с применяемыми вами лекарствами, разъяснить побочные действия и противопоказания. Помните — самолечение опасно для вашего здоровья.
