Коротка характеристика матеріалів, які використовуються при зварюванні електроди, захисні гази, флюси. Інструменти, пристрої та механізми при зварювальних роботах та нанесенні лакофарбових покриттів на кузови автомобілів. Вид курсовая работа Язык украинский Дата добавления 30. Крім того, вони виникають при зварюванні довгою дугою, неправильному нахилі електрода, недостатній величині зварювального струму або потужності пальника, завищеної швидкості зварювання. Шлакові включення різні за формою від сферичної до голчастої і розмірам від мікроскопічних до декількох міліметрів. Вони можуть бути розташовані в корені шва між окремими шарами, а також усередині наплавленого металу. Шлакові включення, так само як і газові пори, послабляють переріз шва, зменшують його міцність і є зонами концентрації напруг. Непроваром називають місцева несплавка основного металу з наплавленим, а також несплавка між собою окремих шарів шва при багатошаровому зварюванні через наявність тонкого прошарку : окислів, а іноді й грубого шлакового прошарку усередині швів. Причинами непроварів є: погане очищення металу від окалини, іржі й бруду, малий зазор у стику, зайве притуплення й малий кут скосу кромок, недостатня величина струму або потужності пальника, більша швидкість зварювання, зсув електрода убік від осі шва. При автоматичному зварюванні під флюсом та електрошлаковому зварюванні непровари звичайно утворяться на початку процесу, коли основний метал ще недостатньо прогрітий. Тому зварювання починають на вхідних технологічних планках, що відрізаються надалі. Іноді непровари по перерізу шва виникають через змушені перерви в процесі зварювання. При точковому і шовному контактних зварюваннях причинами непроварів є недостатня величина струму, тривалість зварювання й тиску, велика робоча поверхня електродів. При стиковому контактному зварюванні непровари найбільше часто утворяться в результаті несвоєчасного вимикання зварювального струму. Тріщини й непровари є найнебезпечнішим дефектом зварних швів. Вони виникають у самому шві й в околошовній зоні, розташовуючись уздовж і поперек шва. Тріщини розділяють на гарячі й холодні залежно від температури їхнього утворення. Гарячі тріщини з'являються в процесі кристалізації металу шва при температурі 1100-13000 0С. Їхнє утворення викликається наявністю напіврідких прошарків між кристалами наплавленого металу шва наприкінці його затвердіння й дією в ньому усадочних напруг, що розтягують. Підвищений зміст у металі шва вуглецю, кремнію, водню й нікелю також сприяє утворенню гарячих тріщин. Вони звичайно розташовані усередині шва і їх важко виявити. Холодні тріщини виникають при температурах 100-3000 0С у легованих сталях і при нормальних температурах - у вуглецевоїих сталях відразу після остигання шва або через тривалий проміжок часу. Основна причина їхнього утворення - значні напруги, що виникають у зоні зварювання при розпаді твердого розчину, і скупчення під великим тиском молекулярного водню в порожнечах, наявних у металі шва. Холодні тріщини виходять на поверхню шва й добре помітні. Дефекти мікроструктури Мікроструктура шва й околошовньої зони рис. Дефектами мікроструктури зварного з'єднання є: мікропори й мікротріщини, нітридні, кисневі й інші неметалічні включення, велико-зернистість, ділянки перегріву й перевитрати. На ділянці перегріву метал має грубозернисту будову. Ніж крупніше зерна, тим менше поверхня їхнього зчеплення й вище крихкість металу перегрітий метал погано пручається ударним навантаженням. Найнебезпечнішим дефектом є перевитрата, при якому в структурі металу шва багато окислених зерен з малим взаємним зчепленням. Такий метал тендітний і не піддається виправленню. Перевитрата виникає при високій температурі зварювання, поганої ізоляції зварювальної ванни від повітря або надлишку кисню в полум'ї пальника. I - неповне розплавлювання; II - перегрів; III - нормалізація; IV - неповна перекристалізація; V - рекристалізація; VI - синьоламкість Технологія нанесення лакофарбових покриттів на кузови автомобілів Для здобуття якісної захистно-декоративного покриття відремонтованого кузова необхідно вибрати схему технологічного процесу забарвлення. Найменування і склад зовнішньої емалі при ремонтному забарвленні визначається системою його забарвлення на підприємстві виробника, і, зазвичай, за хімічним складом повинні бути однорідні. Грунти ішпатлевки підбирають залежно від вибраного покривного складу емалі. Забарвлення всього кузова передбачає зняття старого лакофарбового покриття до металу із площі понад 50 відсотків поверхні, яку фарбують, незалежно від кількості раніше нанесених верств населення та методу зняття, нанесення грунтівок і шпатлівок, добору кольорів, забарвлення і сушіння. Кузов автомобіля надходить на забарвлення в розібраному вигляді. Часткова забарвлення Ремонте забарвлення кузовів із дрібними ушкодженнями покриттів слід проводити не рідше 1 разу на рік. Усунення таких ушкоджень починають зі шлифувания пошкодженої ділянки дрібнозернистою шкуркою. Якщо покриття пошкоджено до металу, то знімають і гр
